Вхід до
кабінету
×

02192, м.Київ
вул. Жмаченка, буд. 14

Формування критичного мислення в початковій школі

«Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишитися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше!»

                                                                 «Аліса в країні чудес», Льюїс  Керролл

 

Слова із казки точно відображають стан вчителя, бо сучасні діти та сьогодення вимагають від вчителя не лише володіти педагогічними технологіями, але й постійно рухатись вперед, вивчаючи нові та навчаючись разом зі своїми учнями.

 

«Неписьменними ХХІ століття будуть не ті, хто не вміє читати й писати, а ті, хто не може вчитися і переучуватися», -  Елвін Тоффлер.

 

Час вимагає змін у всіх сферах життя людини. І освіта, а в першу чергу школа – одна з найпопулярніших сфер, якої ці зміни стосуються. І саме школі доручається важлива роль – формувати особистість здатну жити і працювати в реаліях сьогодення. Впевнена, призначення вчителя початкових класів у тому, щоб перетворити навчання на радісне для дитини заняття і при цьому сформувати такі життєві компетентності, які допоможуть учню ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, розв'язувати в повсякденному житті реальні проблеми.

 

Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє його розвитку особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Критичне мислення і вміння вирішувати проблеми відноситься до навичок ХХІ століття.

 

Навчити дітей 1 – 4 класів мислити критично означає, на мою думку, правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

 

Моя мета — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що треба докласти зусиль.

 

Олександра Савченко, відомий фахівець в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи, серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим називає пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності.

 

Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності:

Навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Виділяю певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:

 

  • час,
  • очікування ідей,
  • спілкування,
  • цінування думок інших,
  • віра в сили учнів,
  • активна позиція всіх учасників освітнього процесу.

 

Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

 

Досить ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.

 

Найчастіше на уроках використовую такі:

 

  • Асоціативній кущ
  • Сенкан
  • Есе
  • Дискусія
  • Кероване читання з передбаченням, робота з текстом, запитання, порушена послідовність
  • Метод прес
  • Ажурна пилка (Мозаїка)
  • Написання казок, казка-навиворіт, конструювання загадок
  • Фантастичні гіпотези (що було б, якби...)
  • Письмо в малюнках
  • Сторітеллінг

 

В епоху гаджетів і мислення картинками ми пасивно споживаємо не завжди потрібну інформацію. Що вже казати про дітей, котрі, наслідуючи дорослих, так само живуть в екрані. Чи можна привернути їх увагу, захопити, навчити мислити критично: аналізувати, обробляти і застосовувати нові знання задля чогось особливого? Думаю, так. Лише необхідно мати бажання робити це, вірити в своїх учнів та вчитися разом з німи. Для себе я вивела таку формулу розвитку необхідних в майбутньому навичок:

 

критичне мислення + емоційний інтелект + м’які навички

через розвиток пізнавальної активності та творчої уяви, створення ситуацій успіху  для кожної дитини та застосування ігрових прийомів (ігор).

 

І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

 

Булаківська Алла,  вчитель початкових класів

Спасибо!

Мы свяжемся с Вами в ближайшее время

Ми використовуємо файли cookie для того, щоб забезпечити оптимальне використання та функціональність сайту. Натиснувши кнопку «Я згоден», ви підтверджуєте, що погоджуєтесь використовувати файли cookie згідно нашої Політики конфіденційності

×