Вхід до
кабінету
×

02192, м.Київ
вул. Жмаченка, буд. 14

Що впливає на інтерес до навчання (роздуми для кожного)

Сьогодні хочу порушити питання, яке хвилює усіх причетних до освітнього процесу.

Досить часто ми чуємо фразу «Чому діти перестали вчитися?». Що необхідно зробити для того, щоб діти із задоволенням йшли в школу і навчалися на високому рівні? Відповідей існує багато, залежно від того, хто їх озвучує. Погана школа, погані вчителі, недисципліновані діти, байдужі батьки, неправильна система та реформи і тому подібне.

Давайте спробуємо розібратися в окремих, поверхневих питаннях.

Для цього згадаємо себе в ті часи, коли ми були учнями.

Чи запам’ятався вам клас (приміщення), в якому ви навчалися, чи запам’яталася парта, коридор, школа, вчитель, директор. Звичайно, так! Але, чи не ловили ви себе на думці, що всі розмови, які зводяться до шкільних років, в першу чергу, асоціюються з вчителем: «добрим» і «поганим». І в кожного є свої пояснення, за якими критеріями ми визначали статус вчителя.

І ось, ставши батьками, ми хочемо уберегти своїх дітей від «поганих» вчителів і зорієнтувати на «хорошого». І зауважте: за своїми мірками.

З цього і починається мотивація: який предмет любити, а який - ні.

Далі ще складніше. Якщо дитина стає, мимоволі, слухачем ваших розмов із друзями, сусідами та знайомими про школу, вчителів, систему навчання, вона автоматично займає вашу позицію. І щоб ви не робили, змінити щось уже не можливо.

Звичайно, мотиви у навчанні дітей є різні. Розглянемо кілька:

  1. Дитина, в міру різних обставин, хоче щось змінити в своєму житті. Така дитина розуміє, що лише наполегливою працею, успіхами у навчанні, вона вибудує фундамент своєї майбутньої кар’єри (цікаво, який відсоток таких дітей у наших закладах? Таких- 3-5%);
  2. Дитина, яку батьки постійно контролюють, переймаються її шкільним життям, хвилюються за її результати навчання. Такій дитині батьки дають зрозуміти, що майбутнє залежить від її наполегливої праці і вони не байдужі до питання успішності, взаємовідносин з друзями, однокласниками, вчителями (як показує досвід, таких дітей відсотків 25)
  3. Батьки стимулюють дитину, яка навчається. Уже з садочка (якщо не раніше) ми переводимо дитину у ринкові відносини. «Будеш себе добре поводити - отримаєш високий бал! Закінчиш успішно рік, складеш успішно ДПА, ЗНО – купимо тобі…». І чим старша дитина, тим більші потреби-«стимули» до навчання.
  4. Діти, які з «пелюшок» розуміють, що за них все вирішать батьки: закінчать школу, вуз, визначать, де працювати, якщо в цьому буде потреба. Все для дитини, як кажуть «чим би дитя не тішилося, лише б не плакало…».

Можливо, не порушував би таку болючу тему, якби навчання продовжувалось і далі у стінах школи. Але, оскільки навчання проходить під час карантину дистанційно, то весь процес відбувається на очах у батьків. Батьки фактично щоденно присутні на відкритих (онлайн) уроках у своїх дітей, можуть більше уваги приділити питанню навчання та, впевнений, по-іншому подивитися на роботу педагогів.

Напевно, і отримати більш аргументовані пояснення, чому в дитини був низький бал з того чи іншого предмета. Адже зараз є можливість поспостерігати за майстерністю педагогів та відповідальністю своїх дітей: як вони слухають урок, як сприймають матеріал, як і з яким бажанням виконують самостійно завдання.

Чи змінилось щось, коли ви взяли навчання дитини під контроль. Багато з вас скаже про те, що ми постійно це питання тримаємо на контролі.

На контролі не в плані того, які оцінки, чи ти виконав(ла) домашнє завдання. А контроль такий, коли щоденно спілкуєтеся з дитиною про її успіхі й розчарування, коли не запитуєте, а дивитеся, як дитина виконала завдання і як підготувалася до наступного уроку. Якщо ви скажете, що саме так і робите, то я впевнений, що ваша дитина вчиться на високому рівні. Ось і мотивація, і контроль, і хороший вчитель, і чудова школа.

Повірте, я не дотримуюсь у своїх роздумах принципу «кращий захист – це напад».

Однозначно, успіх у навчанні від вчителя залежить на 70-80 відсотків. Від того, чи вчитель «на своємі місці», чи він є професіоналом своєї справи, чи цікаві й на високому науковому рівні проводить уроки, поважає кожну дитину і її особисту гідність, чи зумів знайти підхід до кожної дитини.

Саме колектив I-School і працює в такому напрямку: приділити кожній дитині максимум уваги, визначити запити та потреби кожного, створити ідеальне психологічне середовище та забезпечити при цьому якісне навчання. Почути кожну дитину, усіх батьків та спільно рухатися до успіху.

Але погодьтеся, при 80%, які залежать від учителя, 20% часто стають вагомішими, переконливішими. Адже батьки були, є і будуть для дітей найбільшим авторитетом, і саме вони завжди готові повірити, в першу чергу, своїм дітям.

І не потрібно нам шукати причин у програмі, системі, реформах, законах, школах . Якість освіти в нас самих.

Не важливо, в якому приміщенні, у якого вчителя, в закладі якого типу навчається ваша дитина. Важливо, щоб дитина навчалася. Вчитель добросовісно виконував свої обов’язки, а батьки контролювали навчання своєї дитини. Якщо вчитель батькам дає поради – варто прислухатися, якщо батьки звертаються з пропозицією – варто врахувати, якщо у дитини певна тривога, розчарування – більше приділити їй уваги, зрозуміти її, підтримати та допомогти повірити в себе, в свої сили.

Лише при такому підході ми зможемо досягнути тої якості освіти, яка буде підкріплюватися комфортними умовами та чудовими взаємовідносинами.

Складні ситуації, при бажанні їх подолати, завжди згуртовують, об’єднують. Тож давайте в складний період карантину, згрупуємося, об’єднаємося заради нашого майбутнього – наших дітей.

 

Роман Черемиський

Спасибо!

Мы свяжемся с Вами в ближайшее время

Ми використовуємо файли cookie для того, щоб забезпечити оптимальне використання та функціональність сайту. Натиснувши кнопку «Я згоден», ви підтверджуєте, що погоджуєтесь використовувати файли cookie згідно нашої Політики конфіденційності

×
Стань учнем I-School вже зараз!